Рекомендації батькам підлітка

     Як хочеться кожному з батьків, щоб проблеми обійшли його дитину стороною. На шляху дорослішання підліток стикається з неминучими віковими кризами, і не завжди батькам вдається своєчасно надати йому необхідну допомогу.

     Спілкуючись з підлітком психолог може зрозуміти, в чому причина поведінкових порушень, емоційно-особистісних проблем або труднощі в навчанні, провести корекційні заняття, дати необхідні рекомендації батькам. Але деякі батьки до психологів ставляться з недовірою.

     Багато хто думає, що подібна допомога потрібна в "крайньому випадку", а визнати, що такий момент настав - вже само по собі вчинок. Робота психолога при цьому мало чим відрізняється від роботи ухогорлоноса - це спосіб виправити або як мінімум якісно поліпшити своє життя. Давайте розглянемо ознаки, які допоможуть зрозуміти, що психолог може бути вам корисний.

     1 Вам здається, що ви ходите по колу. У вас є проблема, вирішити яку ніяк не виходить, хоча ви начебто вже випробували всі способи.

     2 У вас немає особистого простору.

     3 Вам просто "погано" або вас "все дратує". У вас спалаху гніву, роздратування, незрозумілою пригніченості і апатії, напади гострого ревнощів і інших важких емоцій «начебто нізвідки».

     4 Ви не можете знайти своє місце.

     5 Незатребуваність і пошук свого місця в житті (ще одна часта причина важких почуттів, які виникають ніби "просто так".

     6 Ви ведете себе ризиковано. Ризикована поведінка - все, що може загрожувати вашому житті або сильно її псувати.

     7 Ви не можете налагодити відносини з їжею. Ще один варіант ризикованої поведінки - це розлади харчової поведінки, до яких належать не тільки анорексія і булімія.

     8 У вас є тема, яку ви ні з ким не можете обговорити. Важкі таємниці є у багатьох людей. З одного епізоду часто розмотується цілий клубок страхів, провини, гніву, деструктивних установок. "Ворушити минуле» в такому випадку просто необхідно. Це робиться для того, щоб назвати біле білим, а чорне - чорним. Коли заборонена тема названа і «чар», починається процес звільнення.

     Якщо ви вирішили дійти до психолога з названої вище проблемою або іншими видами ризикованої поведінки, варто налаштовуватися на довгу і серйозну роботу.

     Рекомендації батькам підлітка

     - Зацікавленість і допомога. Батьківська підтримка, що зароджується довірчі відносини між дітьми і батьками і тягне за собою високу самооцінку підлітків, сприяє успіхам у навчанні і моральному розвитку. Недостатня батьківська підтримка, навпаки, може призвести до низької самооцінки дитини, поганому навчанні, імпульсивних вчинків, слабкої соціальної адаптації, нестійкої і антигромадської поведінки.

     - Здатність батьків слухати, розуміти і співпереживати. Нездатність батьків до емпатії, відсутність у них емоційної сприйнятливості і розуміння думок і почуттів дитини можуть привести до розвитку байдужості і у дитини. Повага до підлітка, спілкування батьків з ним сприяє встановленню гармонійних стосунків у сім'ї.

     - Любов батьків і позитивні емоції в сімейних відносинах пов'язані з близькістю, прихильністю, любов'ю, сприйнятливістю (члени сім'ї при цьому виявляють взаємну зацікавленість і чуйність. Якщо ж в родині переважають негативні емоції, то спостерігається холодність, ворожість, відторгнення, що може призвести або до переваги у дитини потреби в любові (у дорослому віці), або до формування у нього замкнутості, нездатності висловити свою любов до близьких людей, в тому числі до дітей.

     - Визнання і схвалення з боку батьків.

     - Довіра до дитини. Недовіра до дітей свідчить про те, що батьки проектують на них свої власні страхи, тривоги або почуття провини. Невпевнені в собі батьки (або пережили певні труднощі в минулому) більше за інших схильні боятися за своїх дітей.

     - Ставлення до дитини як до самостійної і дорослої людини. Досягнення підлітком самостійності відбувається в процесі індивідуалізації, коли він займається формуванням власної індивідуальності і в той же час встановлює нові зв'язки з батьками. Підліток намагається змінити відносини з батьками, прагнучи при цьому зберегти колишнє спілкування, прихильність і довіру. Щоб проявити власну індивідуальність, підлітки орієнтуються на іншу, ніж у батьків систему цінностей, ставлять перед собою інші цілі, інші інтереси і інші точки зору.

     - Керівництво з боку батьків. Найбільш функціональними є ті сім'ї, де батьки виявляють гнучкість, пристосовність і терпимість в своїх поглядах і поведінці. Батьки, не виявляють гнучкості у вихованні підлітків (нетерпимі, надмірно вимогливі, завжди налаштовані критично. Це згубно впливає на самооцінку підлітка, пригнічує розвиток його особистості, що призводить до стресових ситуацій у відносинах між батьками і дітьми.

     - Особистий приклад батьків: здатність подати хороший приклад для наслідування; слідувати тим же принципам, яким навчають дітей. Так як процес ідентифікації у підлітків почасти протікає в сім'ї, ті з них, хто пишається своїми батьками, як правило, відчувають себе досить комфортно в навколишньому світі.

     - Цікавтеся з ким спілкується ваша дитина.

     - Співпраця з навчальним закладом. Якщо вас щось турбує в поведінці підлітка, постарайтеся якомога швидше зустрітися і обговорити це з майстром, кл.керівником, психологом і заступники директорів з виховної роботи.

     Пам'ятайте: основними помічниками батьків у складних ситуаціях є терпіння, увагу і розуміння.

Практичний психолог Еліна Волович